Суббота, 15.05.2021, 22:32
Чаплинський НВК
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Категорії розділу
Сценарії [9]
Сценарії
Календар свят
Українське ділове мовлення. Календар свят
Погода
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 22
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Головна » Статті » Виховна робота » Сценарії

Сценарій єдиного уроку до Дня партизанської слави

 

Сценарій Єдиного уроку до Дня партизанської слави

 

Ведучий 1.

Доброго дня, шановні присутні! Сьогодні ми зібралися, аби вшанувати героїчний подвиг уславлених партизанів і підпільників Другої світової війни. 30 жовтня 2001 року Указом Президента України було встановлене щорічне відзначення Дня партизанської слави 22 вересня.

Ведучий 2.

День партизанської слави – 22 вересня – збігається з початком героїчної підпільно-партизанської боротьби з нацистськими загарбниками.

Цей день є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу, відновлення історичної справедливості щодо визнання масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.

Пісня «Солдати»

Ведучий 1.

Найтяжчі випробування випали на долю українського народу під час Другої світової війни. В умовах тотального терору і нехтування ворогом елементарних прав людини, насамперед права на життя, в Україні сформувався Рух Опору, який став грізною силою і перешкодою на шляху здійснення фашистами жахливого плану поневолення народів.

 

Послухайте вірш Максима Рильського, який було написано в 1941 році.

 

Від плуга чесного, від рідного заводу
Нас хоче ворог одірвать
І нашу правду, щастя і свободу
Під ноги підтоптать.

В розгулі хижому він прагне сплюндрувати
Святий здобуток наших рук,
Жадає край наш, красний і багатий,
Він виссать, як павук.

О земле рідная! Не жатиме неситий
Пшениці на твоїх ланах!
Жила, живеш, довіку будеш жити,
Безсмертна у віках!

 

Ведучий 2.

Ні жорстоким кривавим терором, ні підступною пропагандою окупантам так і не вдалося погасити полум’я підпільно-партизанської боротьби. Перемоги воїнів були нерозривно пов’язані з героїзмом партизанів і підпільників. Це були нескорені, сильні духом люди великого патріотизму і чистої совісті.

Там, де Ятрань круто в'ється,
Від пожару в'ється дим,
Партизан з чужинцем б'ється,
З чорним ворогом лихим.

Партизан бува без солі,
Табачку часом нема,
А за ним вітри у полі
Та зав'южена зима.

Там сім'я в снігу розбута
Плаче, просить німцю кар.
Помста грізна, помста люта
Палить груди, як пожар.

Помстимося за руїну,
Німця зни
щимо в бою, —
За Радянську Україну,
За республіку свою.

 

Андрій Малишко.

 

Ведучий 1.

Перші загони партизанів з'явились наприкінці 1941 року під Черніговом і Сумами під керівництвом Миколи Попудренка та Сидора Ковпака. Ці загони й поклали початок гуртуванню партизанів у лісах Північної України.

Народну війну в тилу німецько-фашистських військ вели повсюдно: у містах і селах, на залізничних вузлах і станціях, на річках, у лісових і степових районах України. Широкі верстви населення брали участь у зриві економічних, політичних та військових планів і заходів нацистських загарбників. Опір здійснювався на всій окупованій території і був нищівним для загарбників.

 

Демонстрація фільмів про М. Попудренка, С. Ковпака

 

Ведучий 2.

Завдяки безстрашній і непримиренній боротьбі партизанів і підпільників земля України горіла під ногами в фашистів.

Нищівними були удари по комунікаціях ворога, захоплення і ліквідація складів і баз із боєприпасами і озброєнням, нещадним винищенням ворожих гарнізонів, ефективним пошкодженням і знищенням зв’язку між частинами німецької армії. Важливою була розвідувальна діяльність партизанських формувань і підпільних організацій, наслідком якої ставало знищення об’єктів військового призначення. За масштабами, політичними і військовими результатами всенародна боротьба в тилу ворога стала важливим військово-політичним фактором у розгромі фашизму.

 

Я той, що греблі рвав.
Я не сидів у скелі,
Коли дуби валились вікові.
У партизанській лісовій оселі
На пережовклій, стоптаній траві
Лежав, покритий листям пурпуровим.
І кров текла по краплі крізь бинти.
А Лісовик з обличчям сивобровим
Питав мене:
- Чи всі порвав мости?
-
Усі... -
Тоді, схилившись наді мною,
Сиділа ніжна Мавка цілу ніч,
Туманною повита пеленою,
Із
карабінним чересом опліч.
Вона, зітхнувши, почала співати:
-
Чому ж сього не можна запитати?
Он, бачиш, там питає дика рожа:
«Чи я хороша?»
А ясен їй киває в верховітті:
«Найкраща в світі».
-
Ти найкраща в світі...
Врятуй мене,
Бо там на синім Пруті
Іще стоять не зірвані мости.
По них повзуть прожерливі і люті
Зелені змії.
- Можу принести
Жив-гой-трави...
Од
смертного полону. -
І принесла, оббігавши луги.
І полетіли ферми й ланжерони
На прикарпатські гострі береги
У грозовому реготі веселім.
Я той, що греблі рвав,
Я не сидів у скелі
.

Платон Воронько

 

Ведучий 1.

У 1943 році партизани контролювали лісові райони Північно-Східної України, завдаючи значних втрат тиловим німецьким підрозділам, адміністрації та інфраструктурі цих районів. З наближенням Червоної армії восени 1943 року партизанський рух в Україні пожвавився.

У травні-жовтні 1943 року загін Сидора Ковпака здійснив відомий рейд в Україні з Путивля через Волинь у Карпати з наміром «перерізати шляхи відступу фашистам», коли почалися бої за Дніпро. Рейд Ковпака мав психологічне значення, бо остаточно показав людям, що нацисти не всесильні.

 

Ведучий 2.

 

Серед відважних захисників Вітчизни були і юнаки, і діти.

 

Привели його на світанні

У багнюці всього, у крові

Захлиналися постріли дальні,

І дрижали бліді вартові.

Мов примари, гайдалися тіні,

На колисках скуйовджених віт.

І було партизану-хлопчині

Вісімнадцять – не більше – літ.

 

Ведучий 1.

Жодні страхіття і знущання не змогли зламати волелюбного духу народних месників, які, не шкодуючи життя, робили все можливе для наближення Перемоги. Жоден ворог не міг позбавити народ оптимізму й гумору, серед страждань і крові люди продовжували жартувати.

Поліцай гука з вагона:
— Гей, провіднику,
А чи є тут партизани
В тім чагарнику?
Провідник: — А хто їх знає?
Бачите ж — пітьма.—
І, зіпхнувши поліцая,
Вслід сказав: — Нема
!

 

Д.Білоус. «Щира відповідь» (1943)

Ведучий 2.

З листопада 1941 року по березень 1942 року на території Петриківського району діяла підпільна група “Винищувач”, організована за ініціативою сімнадцятирічного комсомольця Віктора Нежумирі, випускника Чаплинської середньої школи.

 

Розповідь- презентація про партизанський загін «Винищувач»

 

Ведучий 1.

Пам'ять про війну, її сувора правда залишаються з нами як найбільший за силою духу приклад мужності, патріотизму, важкої ратної праці і вічної скорботи за тими, хто поклав на вівтар Перемоги найдорожче — життя.
Героїчні подвиги українських партизанів у пам’яті народу житимуть вічно. Сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто, нехтуючи смерть, зупинив фашистську навалу ціною власного життя.

 

Хвилина мовчання

 

Білий сніг покрив криваву січу…

Сколихнув тривожну тишу крук...

Тут усі, хто ворогу назустріч

Не підняв над головою рук.

Впав і я тут на безкраї доли

У землі і сонця на виду.

Впав тому, що рідний край ніколи

Не хотів оддати на біду.

Син землі… землею знову стану

За всіма законами буття.

Я здобув найбільшу в світі шану –

Врятував нащадкові життя.

Я не прагнув слави світової,

Встав, як сотні тисяч, на заброд.

Впав я безіменним у двобої,

Буду жити в імені НАРОД.

­

Ведучий 2.

Так, Перемога була одна на всіх, і ніхто не стояв за ціною. Для України ця ціна становила за різними даними від 8 до 10 мільйонів людських життів. Республіка дала армії і флоту понад 7 мільйонів воїнів. Кожен другий з них поліг на фронтах, а кожен другий з тих, хто залишився серед живих, повернувся додому інвалідом.
Кожний сьомий з тих мільйонів, яких забрала війна, - наш співвітчизник.

Понад 700 міст і містечок та 28 тис. сіл було знищено нацистськими загарбниками, тисячі підприємств зруйновано і пограбовано. Україна, для якої історія не скупилася на людські трагедії та попіл руйнувань, у моторошному побоїщі Другої світової знову була викупана в крові.

 

І ватри палали в лісах,
І села палали в пожарі,
А смерті кривавої жах
Був завжди із полум’ям в парі.

Виходять з лісу партизани
У наступ на смертельну ніч, —
А полум’я горить, не в’яне,
А полум’я — як вічний клич…

Погашені люті вогні
Вогнями і серця, і зброї.
У пам’ять, легенди, пісні
Приходять безсмертні герої.
Р.Братунь.

 

Ведучий 1.

Нехай День партизанської слави зберігає в наших серцях такі поняття, як Батьківщина, честь, обов’язок і пам’ять.

 

Пісня « Я бажаю вам миру»

Пісня «Маки червоні»

 

Категорія: Сценарії | Додав: scoolchap1 (07.02.2018)
Переглядів: 1198 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Вхід на сайт

Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2021
uCoz